Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у звіті за 15 серпня 2026 року систематизували публічні заяви російських посадовців, які підтверджують стратегію Кремля на послідовну відмову від мирних переговорів щодо війни в Україні. У центрі аналізу — ролі конкретних осіб та інституцій, через які Москва озвучує свою позицію.
Дипломатичний блок: Лавров і Захарова
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 14 серпня заявив, що Росія не готова погодитися на припинення вогню, яке заморозить поточну лінію фронту, і продовжуватиме війну до «довгострокового, надійного та сталого» врегулювання на власних умовах. Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Росія не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо мораторію на удари по торгових суднах у Чорному морі, і назвала відсутні підстави для «напівзаходу», який дав би Україні тимчасовий перепочинок. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан 8 серпня повідомив, що Туреччина запропонувала Росії та Україні двосторонній мораторій на удари по торгових суднах.
Координаційний і силовий блок: Пєсков, Медведєв, Соболєв
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі не планують повертатися до переговорів, поки не будуть виконані вимоги держави-агресорки. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що Росія призупинить або припинить війну «виключно» на своїх умовах. Депутат Державної думи РФ Віктор Соболєв заявив, що кінцевою метою так званої «спеціальної військової операції» є вихід російських військ до західних кордонів України. В ISW зафіксували, що ця послідовна лінія покликана об’єднати російську громадськість навколо провоєнної платформи напередодні виборів до Держдуми 18–20 вересня 2026 року.
