8 жовтня 2026 року Міністерство закордонних справ Південної Кореї оголосило про відкликання посла в Україні Пак Кічана на Батьківщину як форму дипломатичного протесту. У заяві відомства зазначено, що уряд сподівається на належне врегулювання всіх невирішених питань між двома країнами та продовжуватиме консультації з українською стороною. Посольство Південної Кореї в Україні продовжує працювати після від’їзду посла, а саме відкликання не означає закриття представництва.
Що стало передумовою рішення Сеула
Приводом для кризи став виступ президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня, під час якого він заявив про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Цих бійців КНДР українські сили взяли в полон у Курській області у січні 2025 року. Вже 24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення, а міністр закордонних справ Чо Хьон повідомив, що вибачення від Києва не виправдали очікувань Сеула. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив існування такої угоди. Південнокорейське МЗС викликало українського повіреного у справі, а 2 жовтня Лі Чже Мьон пригрозив Україні «заходами», якщо Київ не перепросить.
Заперечення щодо пального та позиція Сеула
Паралельно з відкликанням посла Офіс президента Південної Кореї заперечив звинувачення у постачанні пального до Росії в обхід санкцій. У відомстві наголосили, що уряд послідовно дотримується санкцій та експортних обмежень щодо РФ, а офіційна статистика не фіксує експорту дизелю, бензину чи авіапального з Південної Кореї до Росії з серпня 2025-го до серпня 2026 року. Водночас Офіс президента повідомив, що перевіряє озвучену інформацію та вживе заходів у разі виявлення порушень.
